Серед ланів, серед широкого українського степу в’ється гадюкою заринута у вічність стежка, невідомо, звідки вона бере початок, де її кінець. Нещадно ллє дощ, краплини якого падають на обличчя двох людей, що прямують кудись. В одного дощ викликає неабияке задоволення: він радіє, наче дитина, підставляє долоні назустріч заливному дощеві, який змиє усякий бруд з душі та тіла. Інший щось бурмотить під ніс, незграбно хлюпаючи по острівцях води. Так і більшість людей не бачить прекрасного ні в чому на життєвих перехрестях. А ось О. Довженко бачив, і не тільки бачив, а й нас учив любити наповнене сонцем пшеничне колосся, людські гарячі руки, що зростили його, рідну землю, що наповнює нашу душу безсмертними соками життя. Філософ від народження, він розуміє, що в
...
Читати далі »
Завантаж свої файли на сайт |
Прозова спадщина І.Франка налічує 9 повістей і понад сто оповідань. Збагативши українську літературу кількісно, письменник насамперед збагачує її якісно, поглибивши ідейно-тематичні обрії, проблематику, жанрові можливості і художньо-стильові пошуки розповідної форми. І.Франко, за його словами, мав намір «змалювати нашу суспільність у різних її верствах», і ці наміри були реалізовані у різнотематичних творах. Важливо, що письменник трактує українську націю не лише як націю поспіль селянську, хліборобську, а тому традиційний образ «мужичої хати» з її побутовим обрядом і відповідною системою образів не лише поглиблюється, а й видозмінюється, доповнюється іншими темами і образами, в українській літературі до того не знаними. Подаючи оповідання з життя села, І.Франко разом з тим змальовує картини з життя сільських ремісників, робітничого класу, інтелігенції, дітей, в’язнів, зображуючи їх «спеціальні логіки і психології». Загальновизнано, що найвизначнішу частину прозової спадщини І. Франка становить так званий бориславський цикл, чільне місце в якому по праву належить повісті «Борислав сміється». Матеріал зображення б
...
Читати далі »
Завантаж свої файли на сайт |
«Анна Кареніна» — одна з трьох чудових вершин у творчості Льва Толстого. Роман цей є природним переходом від «Війни і миру» до «Воскресіння». Толстого дуже хвилювали питання сучасної дійсності. Життя Росії 70-х років відбивається в «Анні Кареніній» у всьому своєму розмаїтті, від імператорського двору до селянської хатини. В основі соціального роману «Анна Кареніна» лежить історичне явище, що торкається життя усього народу. Але у творі відсутні історичні постаті, прославлені герої, батальні сцени. Життя відбивається в усій своїй повсякденності, у створенні типових образів сучасності, у процесі становлення нового життєвого устрою. Побут пореформеного часу видався нетривким. Зубожіння, сімейні драми, крахи банків, катастрофи на залізницях — такими були ознаки часу 70-х років XIX століття. У романі «Анна Кареніна» Толстому перш за все імпонувала головна думка твору — роль сім’ї. Адже всі найважливіші суспільні зміни починаються аб
...
Читати далі »
Завантаж свої файли на сайт |
Мабуть, немає в українській літературі трагічнішого образу, ніж образ матері в поемі Шевченка «Наймичка». Сам втративши матір неповних дванадцяти років, поет крізь усе життя проніс трепетне почуття любові і ніжності до Жінки, Матері, Берегині. Тому і не може бути нічого гіршого, страшнішого для матері, аніж втрата власної дитини, плоті від плоті і крові від крові своєї. Але ще чорніша мука — бути разом із дитиною, день у день, рік у рік — і не мати змоги визнати її за свою дитину. Страшніших тортур не могли б придумати найлютіші кати. Тому й згоріла дочасно Ганна, героїня «Наймички». Фінал цього твору завжди викликав у мене (та, мабуть, не тільки у мене) душевний щем. Мовби втрачаєш власну дорогу людину. Навіть зараз, не читаючи поеми, я можу пригадати останні рядки цього твору:
...
Читати далі »
Завантаж свої файли на сайт |
Щодо драматичної поеми І. Кочерги іноді постає питання, чому автор не обмежився чітким відтворенням існуючої історичної правди, але на основі реальних подій відтворює сюжет, сповнений деяких неточностей або й «грубих помилок», — відходжень від реалії, що її занесено до літописів княжих часів. Відповідь на це непросте, але цілком слушне запитання слід шукати, виходячи з роздумів над наміром автора щодо вираження свого світогляду в п’єсі: по-перше, І. Кочерга намагався показати живу людину з реальними рисами, багатогранністю душевного світу, а не конкретно-історичну особу конкретно-історичними вчинками, по-друге, для підтриманні, напруженості конфлікту, наповненості, живості сюжету автор вводить нові, вигадані особливості характеру, або навіть — вигадані події; в кінці кінців, автор має право на художній вимисел. Виникає друге запитання: що ж автор прагнув довести до нашої свідомості своїм твором? На це запитання не можна дати однозначну відповідь. Не можна також обмежитись при відповіді «голою теорією», сформулювавши декілька тез, адже за темою «Ярослав Мудрий» стоїть особистість, незбагненна й багатогранна, з її
...
Читати далі »
Завантаж свої файли на сайт |
Серед ланів, серед широкого українського степу в’ється гадюкою заринута у вічність стежка, невідомо, звідки вона бере початок, де її кінець. Нещадно ллє дощ, краплини якого падають на обличчя двох людей, що прямують кудись. В одного дощ викликає неабияке задоволення: він радіє, наче дитина, підставляє долоні назустріч заливному дощеві, який змиє усякий бруд з душі та тіла. Інший щось бурмотить під ніс, незграбно хлюпаючи по острівцях води.Завантаж свої файли на сайт
|
Щось є в людині таке, що не дає йому тільки їсти, пити, насолоджуватися. Тріпоче в ньому іскра Божа – бажання творчості, творення. Розумно прожити своє життя – це означає розкрити власний потенціал, втілити уявні образи в матерію. Не обов’язково це буде живопис або музика, але навіть уміння любити людей – це справжня творчість. Ось таких людей Чехов, так, втім, не Чехов, а саме життя відправила животіти в глушину, в село. Чехов тільки спостерігав за ними, причому досить талановито. Багато сучасників писали потім, що впізнають у п’єсі своїх знайомих. Звичайно, Чехов не копіював в точності, але багато рис і звички помічав у людях, використовуючи найяскравіше у своїх творах.
...
Читати далі »
Завантаж свої файли на сайт
|
Основою творчості Михайла Панасовича Булгакова був гуманізм. Письменник не сприймав ту літературу, яка підносила страждання абстрактних, нереальних героїв, проходячи повз правду життя. Тому в своєму останньому романі «Майстер і Маргарита» він завуальовано показав віддалену надію на те, що зло буде покаране, а добро переможе.
Тема боротьби добра і зла — вічна тема усіх часів і народів. І в фольклорі, і в творах художньої літератури ця тема займає одне з провідних місць.
А щодо роману «Майстер і Маргарита» — визначити цю тему дуже важко. Адже немає чіткого розподілу героїв на позитивних і негативних. А чи потрібен цей розподіл? Думаю, що ні. Адже в творі багато умовностей, багато містичних образів. Багато також і того, що треба побачити або відчути, того, що залишилося завуальованим.
Устами Майстра Булгаков розповів про те, що його твір не розуміють. Є багато незрозумілого у постатях Майстра і Маргарити, а ще більше — у постаті Воланда.
Воланд у Михайла Булгакова — безсмертний, але відкритий стражданням і пристрастям, а головне — його не можна однозначно оцінити з точки зору традиційних критеріїв добра і зла. Воланд і інші безсмертні таємничо пов’язані з людиною, можуть контактувати з нею і підкоряти своїй волі. Але не зрозуміло, чому саме Воланд виконує волю Ієшуа стосовно долі Майстра? Можливо, ще вплив Старого Завіту, де Сатана ще не є
...
Читати далі »
Завантаж свої файли на сайт
|
Кіноповість О. Довженка «Україна в огні» розпочинається зворушливою картиною: «У садочку біля чистої хатини, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства, за столом у тихий літній день сиділа... родина... Лавріна Запорожця і тихо співала «Ой піду я до роду гуляти». Сім'я — першооснова будь-якого суспільства, тому все добре і погане йде саме від неї. Здавна у нашого народу виробилися певні традиції, існувала навіть родинна педагогіка, яку відобразили у своїх творах багато українських письменників.
Найперша засада — це виховання дітей працею. Остап Вишня згадував, що вік дітей визначали раніше не за роками, а за тим, що вони вміли робити чи яку роботу їм уже можна було доручати: пасти гусей, корів, коней, жати чи в'язати.
Друга важлива засада — виховання поваги до батька-матері, до старших. Діти називали батьків на Ви і вживали цю форму навіть не за їхньої присутності.
Малий Сашко із кіноповісті «Зачарована Десна»О. Довженка усвідомив свої «гріхи» й вирішив «творити добрі діла»: «Піду на вулицю шанувати великих людей. Дід казав, що за це прощається багато великих гріхів на тім світі. Піду знімати перед ними шапкуй казати «здрастуйте».
Третя — дотримання чесності та порядності в громадському й особистому житті. Завжди була осторога: «Не зганьби своє ім'я», «Подумай, що люди скажуть».
Багато письменників, зокрема М. Рильський,
...
Читати далі »
Завантаж свої файли на сайт
|
«Я народився і жив для добра і любові», — так про себе говорив цей унікальний феномен доби, бо жив і творив Олександр Довженко для людей. Всі його твори пройняті любов'ю до України, значить — передусім українців: працьовитих, винахідливих, терплячих, співучих, мужніх...
Як йому хотілося змінити світ на краще, оповити, очистити від фальші. Митець оспівував творчу людину, яка невтомно працює, яка бореться зі злом, несправедливістю, черствістю і байдужістю.
Нова влада давала надію на щасливе майбутнє. Але пізніше з'явилася прірва, в яку «котилося суспільство». Коли ж відчує це Довженко, то почне прозрівати від облудного сну, і це стане для нього трагедією. Завдаватимуть нестерпних мук внутрішні суперечності.
Партійні керівники нав'язували тематику творів. Довженко, як і багато інших письменників, змушений служити фальшивим ідеям. Та все ж внутрішня воля бере верх, він правдиво показував те, що його мучить.
У повісті «Земля» митець, змальовуючи колективізацію села, проводить основну думку: життя не можна вбити, воно продовжується за будь-яких обставин, воно торжествує.
Особливо вражає його «Щоденник», у якому майстер відкриває свою душу, свої болючі рани: «Сьогодні я знову в Москві. Привіз з Києва стареньку свою матір. Сьогодні ж узнав од Большакова і тяжку новину: моя повість «Україна в огні» не сподобалася Сталіну, і він її заборон
...
Читати далі »
Завантаж свої файли на сайт
|
|