Твiр-розповiдь. В гостях у Iвана Котляревського
Коли ми вибралися до Полтави, стояв прекрасний осiннiй день. За вiкном автобуса пролiтали гаї i поля, села i селища.
Ми їхали в гостi до Котляревського: наш учитель органiзував екскурсiю, щоб провести урок лiтератури в Полтавi - у хатi-музеї I. П. Котляревського.
Це був незабутнiй урок. Як тiльки ми ступили на полтавську землю, вже нiби вiдчули себе полтавчанами. А коли прийшли на обiйстя Котляревських, здалось, що Iван Петрович справдi десь тут, поряд.
- Ось тут жив наш славетний письменник, - розпочав урок учитель. Вiн розповiдав про Котляревського, про творчий шлях цiєї талановитої людини.
- Вiн - автор поеми "Енеїда", першого твору нової української лiтератури, що був написаний народною мовою...
Як цiкаво вивчати твiр у хатi письменника!
Ось той стiл, де працював Iван Петрович. Крiзь цi вiкна виглядав на вулицю, грiвся бiля цiєї печi.
Здоров, Еоле, пане-свату!
Ой, як ся маєш, як живеш? -
Сказала, як ввiйшла у хату
Юнона. - Чи гостей ти ждеш?..
Учитель розповiдає про письменника, про його генiальну "Енеїду", котру називають енциклопедiєю народного життя.
- Ось як одягненi герої твору: в "штани i пару чобiток", в "сорочку i каптан з китайки", шапку, пояс i чорний шовковий платок, - згадує Котляревський. У творi знайдемо й iнший одяг - намiтку i кибалку. Наприклад, сестра Дiдони Ганна вирядилась, як дiвка:
... Читати далі » Завантаж свої файли на сайт

Моя країна
Менi дуже подобається визначення поняття "матерiя" з пiдручника фiзики: "Матерiя - поняття, стан простору, речовина, яка iснує незалежно вiд нашого знання про нього". Те ж саме можна сказати про нашу країну. Вона iснує незалежно вiд того, бажають iншi нацiї та окремi люди її визнавати чи нi.
Ми постiйно переймаємось сусiдством з Росiєю: там же такi простори! Багатства! Нафта! Там же такi глибокi традицiї! Свiтова популярнiсть i авторитет! Науковi досягнення! Визнана свiтом лiтература, балет, музеї! А що у нас? "Махають двокольоровим прапором, навчають мови, зайвої для сучасної людини, та пишаються цим селюком Шевченком!"
Я особисто згоден з тим, що вважати Шевченка всесвiтньо вiдомим поетом ранувато. А може, це йому й не треба? Чи багато неросiян читають Пушкiна в перекладi? Може, Шевченко надто "нацiональний", щоб бути зрозумiлим iншим народам? Тай i взагалi, чи багато митцiв з iнших лiтератур мають стабiльний успiх за кордоном? Не дуже багато, прямо скажемо. Головнi "постачальники" цих письменникiв - Велика Британiя, Нiмеччина, США, Францiя. Набагато менше їх походить з Iспанiї, Iталiї, схiдних країн.
Взяти ту ж Росiю: кого з її письменникiв постiйно читають, екранiзують, ставлять у театрах неросiяни за кордоном? Толстого, Достоєвського, Чєхова, Набокова (який писав англiйською); набагато менше - Тургенєва, Лєскова, Бердяєва. Та й хто з росiйського "канону" є чистим росiянином? ... Читати далі » Завантаж свої файли на сайт

Твір
Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”.
“Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори” – так починається повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. В цьому творі на фоні надзвичайних пейзажів українських містечок автор зображує життя типової родини: її звички, звичаї, та малює велику панораму тогочасного суспільства.
Автор начебто реально доторкається до теми, яка актуальна і зараз – в – нас з вами. Невже через сто років, тобто у наш час, немає суперечок між дітьми і батьками, між свекрухами і невістками? Звичайно є. Можливо, навіть, що ці сварки набувають набагато більшого розвитку, ніж тоді.
Перегортаючи сторінки повісті, я вдивляюсь в старовинні звичаї, але в той же час обмеженість старого Омелька Кайдаша, і елементи набожності: “Господи! Чи в вас бога немає в серці, що паскудите язики?” – говорить він своїм синам. Вони, діти, починають не поважати батька й чіплятися до нього: в Семигорах нема і де втопитися, бо в ставках старій жабі по коліно, хіба з корчми йдучи…” це стається, мабуть, тому, що усе життя Омелько був кріпаком і все життя робив на панщині, а після скасування кріпацтва він намагався у горілці втопити усі страждання, які завдали йому пани. А, може, й тому, що робити стало менше, робити потрібно було на себе, й з’являлись гроші і вільний ... Читати далі » Завантаж свої файли на сайт

Двобiй добра i зла у творах українських класикiв середини ХIХ - початку ХХ столiття
Кожен з нас рано чи пiзно ставить перед собою питання: "Хто я?" Навiщо живу на свiтi? Що є добро, а що зло?"
В усi часи вiдповiдi на цi питання прагнули знайти фiлософи i вченi, поети i прозаїки. Цi питання вирiшує Бiблiя, i про це йдеться в уснiй народнiй творчостi. Та, на жаль, добро перемагає зло тiльки в казках, а в життi ми часто стаємо свiдками протилежного. Немало прикладiв перемоги зла над добром знаходимо ми i на сторiнках художньої лiтератури. Але, замислюючись над ними, ми розумiємо, що автори у такий спосiб намагалися розкрити актуальнi проблеми сучасної їм дiйсностi.
Жоден з письменникiв ХIХ столiття теж не минув проблеми добра i зла, розкриваючи її з тiльки йому притаманною майстернiстю й хистом.
Втiленням зла виступають перед нами Кайдашиха й Мотря iз "Кайдашевої сiм'ї" I. С. Нечуя - Левицького. Жадiбнiсть, егоїзм, темнота i бездуховнiсть цих жiнок призводять до ганебних стосункiв, роблять їх не тiльки смiшними, а й страшними. Протидiєю їм виступає добро Мелашки, але й у неї не вистачило сили боротися i вона зрештою уподiбнилася Мотрi з Кайдашихою.
Є в українськiй лiтературi цього перiоду образ, до якого у мене особливе, неоднозначне ставлення. Це Чiпка з роману Панаса Мирного "Хiба ревуть воли, як ясла повнi?" Я розумiю, що причина його духовного зламу криється не стiльки в тих бiдах i зневазi, яких йому до ... Читати далі » Завантаж свої файли на сайт

Твір на тему :
”Ідея соборності України”
Уривки з щоденника Президента України
23 серпня 1960 року
Мені завжди снилися чудові сни. Але саме в цю ніч я бачив свою безмежну мрію: я бачив країну свою незалежною! Я відчув ту незалежність усім серцем, усією своєю дитячою душею. І мені так не хотілося просинатися, бо я знав: розплющу очі – і світле марево зникне. Так і сталося. Але коли я проснувся, я зрозумів, як я люблю ту мрію, мою чисту, світлу мету, ідею, яка зародилася в мені вже давно, яка з’явилася, коли я вперше побачив світ, але саме сьогодні обрала ясний обрис. І я почав молитися Богу, і я дав святу обіцянку йому, що я втілю свій сон у реальне життя.
24 серпня 1960 року
Сьогодні я відчував якусь незрозумілу радість. Я глянув навкруги себе і побачив, відчув одразу, як від всього віє духом свободи, духом України. Тепер я знаю свій обов’язок перед уселюдською сім’єю народів, але я повинен мати мужність і тій сім’ї народів нагадати про її вселюдський обов’язок перед своєю знеславленою країною, без рівноправного утвердження якої світ буде неповний і несправедливий, отже, ї не матиме виправдання перед совістю й розумом. Не про гординю чи самозвеличення йдеться, не про суперництво з кимось, а про правду і справедливість.
Батьківщино моя! Я готовий відповідати за тебе, як твій громадянин, так само, як ти відповідаєш перед світом за мене й за мільйони таких, як я. У цій обопільності ми єд ... Читати далі » Завантаж свої файли на сайт