Задум «Зачарованої душі» виник і зрів у Роллана давно, ще в ті роки, коли не був закінчений «Жан-Крйстоф». Фантазія художника, що завжди віддавала перевагу розвитку паралельних тим і контрастних відповідностей, поставила поряд з борцем-чоловіком жінку-борця, що належить «до авангарду того покоління жінок, якому у Франції довелося наполегливо прокладати собі дорогу до незалежного положення». Як і герой в «Жан-Кристофе», героїня «Зачарованої душі» - не звичайний художній образ: «…зріднившись з Жан-Кристофом, з Кілка або з Аннетой Ривьер, я стаю попросту повіреним їх думки. Слухаю їх, бачу їх вчинки і дивлюся на усе їх очима. Вони поступово пізнають своє серце і серце інших людей, а разом з ними пізнаю і я…» «Придуманий» світ немов стає для письменника реальним, герої- живими («незнайома істота оселилася в мені»,- зізнавався Роллан), а письменник може «сам» з'явитися в романі і вступити в дружню бесіду з вигаданими персонажами.
Звичайно, Аннета, Марк і інші герої роману мають «самостійне» існування, як це буває в творах майстрів реалістичного мистецтва. Як і в «Жан-Кристофе», «духовний двійник» Роллана Аннета - повнокровний образ, ми бачимо її в усій своєрідності зовнішнього і внутрішнього вигляду. Проте внутрішня близькість героїв Роллану обумовлює незвичайний жанр роману ліричного, що «аранжує» внутрішній світ епічного героя і близького йому ліричного героя. «Як би не був цей твір, воно - музика»,- писав Роллан про «Зачаровану душу» і роздумував про нього як про симфонію, ... Читати далі » Завантаж свої файли на сайт

У ХІХ ст. тривав розквіт музики, роль якої в культурному процесі епохи була надзвичайно великою. Абстрагуючись від прямого відображення життя, вона здатна викликати цілісність і чуттєву конкретність переживань. У музиці закладена естетична потенційна можливість емоційно впливати на внутрішній світ людини, відтворювати життя в усій її складності і діалектиці розвитку. У ХІХ ст. музика дала людству таких геніальних композиторів, як Л. ван Бетховен, Ф. Шуберт, Р. Вагнер, Ф. Шопен, Дж. Россіні, Дж. верді, Же. Бизе, Г. Берліоз, П. Чайковський, Мусоргський. Саме тоді Микола Лисенко почав українську національну композиторську школу, а у кінці століття створив знамениті опери «Тарас Бульба» (1890) і «Наталка Полтавка» (1899). З просторових мистецтв в ХІХ ст. переважає живопис.
У творах художників-реалістів життєві теми і соціальна проблематика виступають візуально зримими. Скажімо, в Росії художники так виразно зображували страждання народу, що вельможні організатори виставок не лише були шоковані, а і заборонили виставляти такі полотна для споглядання «пристойному суспільству». Отже автори були вимушені переїжджати з місця на місце, перевозячи, «пересуваючи» (звідси - передвижники) і свої роботи. До передвижників належали І. Крамской, І. Ріпин, В. Суриков, В. Перов, В. Маковский, І. Шишкін, В. Васнецов та ін. Особливо відрізняється станковий живопис, значення якого чимось подібна до ролі роману в художній літературі, здатного до широкого і детального зображення подій і явищ конк ... Читати далі » Завантаж свої файли на сайт

Монархія Бурбонів, що реставрується, рухнула в 1830 р. Після липневої революції до влади у Франції прийшли фінансисти, банкіри, грошові ділки. Вони посадили на трон короля. Луї Філіпа, вони розподіляли міністерські портфелі і біржові акції, вони диктували закони і направляли політичний курс країни. Буржуазно-демократична революція залишилася незавершеною. Положення народу не покращало при новому режимі. І запах пороху не улігся в робочих кварталах французьких міст. Заклик республіканців «До зброї, громадяни»! ще не раз прозвучить на вулицях Парижу в 30-і роки, і як з-під землі виникатимуть барикади До «Жити працюючи або померти б'ючись»! - напишуть на своєму прапорі повсталі робітники Лиона. Уперше пролетаріат виступив у Франції цих років як самостійна сила, супротивна буржуазії.
Негайно ж після встановлення липневої монархії проти неї склався широкий фронт опозиції. І ліві республіканці, самі передові люди того часу, і бонапартисти, що причаїлися, і прибічники низвержен-ной монархії Бурбонів - роялісти, або, як вони назыпали себе, легітимісти,- усі були невдоволені, усі мріяли про політичний переворот. Бальзак - в числі невдоволених. Влада лихварів, панування «вульгарного грошового вискочок» вселяє йому відраза, але він не стає республіканцем: влада народу, «Робесп'єра з мільйоном рук», вселяє йому страх. Як і багато інших мислителів і письменники того часу, Бальзак створює свою утопію: він мріє про деяку монархію, що ідеалізується, яка піклуватиметься про народ, спираюч ... Читати далі » Завантаж свої файли на сайт